Чи відокремлюється "насправді"?

Відокремлення словосполучення НАСПРАВДІзалежить від контексту, де воно використовується.

Якщо це словосполучення в реченні має сенс дійсно, фактично, а це буває найчастіше, воно є членом речення, а не вступним виразом.

І тоді НАСПРАВДІне відокремлюється.

Наприклад. Учень насправді добре підготувався до іспиту.

Словосполучення НАСПРАВДІможе бути і вступним, хоча й рідше. У цьому випадку воно служить для вираження таких почуттів, як обурення, здивування, обурення тощо, і не є членом речення. Є вступним, а тому відокремлюється.

Наприклад. Скільки ж ти, насправді, битимеш байдики?

Словосполучення насправдічастіше є прислівникомі не відокремлюєтьсяв реченні. За значенням воно одно справді; так як є.

Хоча на вигляд я балакуча і активна, насправді я досить сором'язлива людина.

Словосполучення насправдіможе бути вступним, якщо в контексті звучить у ролі незгоди того, хто говорить зі співрозмовником.

Ну що ви насправді таке кажете!

У такому разі вступне словосполучення насправдівідокремлюється комами.

Вступне слово відокремлюється, тому комами виділяти потрібно.

А якщо насправді не є вступним, то коми тут уже не потрібні.

Що тобі, насправді, потрібне, Василю? - вступне слово (прибрати насправді без особливої ​​втрати сенсу можна).

Насправді кухня виявилася меншою, ніж я думав. - не вступне слово (опустити не можна).

Якщо словосполучення насправді має значення фактично або дійсно, воно комами відокремлюється, так як є вступною конструкцією.

Приклад пропозиції: Давайте насправді приступимо до нашої роботи. Також цей оборот може стояти на початку пропозиції:

Насправді, давайте приступимо до нашої роботи.

Якщо словосполучення насправді є членом речення, то воно комами не відокремлюється. Також визначити це можна за суперечністю, яка є в контексті речення.

Приклад: Насправді він не був співак.

Кома може стояти перед насправді, якщо пропозиція складна.

Приклад: Хоча я балакуча, насправді я досить скромна.

Як відрізнити прислів'я насправді від водного слова насправді? Особливість вступних слів у тому, що вони становлять другий план промови, тобто висловлюють не зміст висловлювання, а ставлення до цього змісту.

Вступні слова відносяться до певної тематики і можуть означати: а) відповідність повідомлення реальної дійсності з погляду того, хто говорить (дійсне, можливе, бажане); б) вираження почуттів та звернення до співрозмовника; в) оформлення мови; г) вказівку на джерело інформації. Вступні слова завжди відокремлюються.

Вступне слово НА САМОМ СПРАВІ має такі значення: 1) відповідність дійсності: Що ще, насправді, людині так вже необхідно? 2) вихідний аргумент: Насправді, давайте уявимо модель досліджуваного процесу. 3) авторське почуття (обурення, здивування): Що ви насправді за мною все ходите?!

Прислів'я Насправді зі значенням дійсно не відокремлюється, наприклад: Ви так насправді думаєте? Його кабінет насправді кабінетом не був, а був лише частиною кімнати. Практично вираз насправді частіше є саме прислівником.

Якщо це прислівник що йде текстом, воно не відокремлюється ніякими комами.

Наприклад: Коли я відкрив казан, то подумав, що це картопляне пюре, хоча насправді це був горох.

Якщо цей оборот вступний, його необхідно відокремити комами.

Наприклад: Що ви насправді як діти!

• Чи виділяється насправді комами?

  Поєднання слів насправді може як виділятися комами, так і навпаки, використовуватися в різноманітних реченнях без розділових знаків. Необхідно лише розрізняти, як що використовується дане словосполучення:

  • якщо використовується як вступне, то потрібно в обов'язковому порядку ставити коми (наприклад, Ну що ще, насправді, тобі від мене потрібно?);
  • якщо використовується в іншому значенні, то комами виділяти нічого не потрібно (наприклад, ця підозріла людина насправді була шахраєм, тобто тут розуміється, що вона дійсно шахрай).

Насправді відокремлюється тільки в тому випадку, якщо собою представляє вступне слово, тобто зміцнює впевненість. Все, що мені було потрібно, насправді, я виконав.

Другий випадок: Насправді він був просто листоношою, а корчив із себе міністра.

Насправді потрібно виділяти комами чи ні?

Наречне поєднання насправді не відокремлюється на відміну вступного слова. Хоча і це поєднання може бути у вступній конструкцією і, отже, виділятися комами, але зустрічається воно в цій функції набагато рідше.

Вона сказала, що вона мати Михайла, але насправді виявилася його тіткою.

І порівняйте:

Та що ж ви, Петре Васильовичу, насправді намовляєте на бідолаху-дочка?

Доброго дня, можливі варіанти, коли насправді потрібно виділяти комами, а трапляються випадки, коли цього не варто робити.

Якщо ви використовуєте дані слова значення фактично чи дійсності, то ці слова будуть самостійними членами речення і для них кома не потрібна. Приклад:

А при використанні даних слів як вступне поєднання коми вам знадобляться. приклад.

А ми безсило їм потураємо!

Насправді як такого поняття «брехливі слова» не існує. Але нам вона дуже подобається. Ну як ще можна назвати слова, які всі (окей, дуже багато) приймають за вступні, виділяють комами, але робити цього не потрібно. Зібрали для вас список слів, які нахабно випрошують у нас кому і навіть не червоніють.

Правильно:що ви насправді думаєте?

Суперечно лжевводне слово, яке може відокремлюватися, а може і не відокремлюватися. Тут головне вчасно розрізнити прислівникове поєднання «насправді» від вступного, щоб коми ставити все-таки не навмання. «Насправді» може відокремлюватися як вступне поєднання зі значенням «власне кажучи, насправді» (часто з подивом): «Що ще, насправді, потрібно для щастя?» Або «Ну що ви, насправді, таке кажете!». Але все частіше у реченні це поєднання виявляється прислівником зі значенням «насправді, фактично» - тоді кома не потрібна. Якщо все ж таки боїтеся заплутатися, пам'ятайте, що в художній літературі автори воліють швидше не відокремлювати, ніж відокремлювати.

Правильно:одного разу я прогуляв фіз-ру

Ще одне улюблене слово шанувальників ком. Прислівник «одного разу» приблизно так само часто, як і «насправді», виділяють як вступне слово. Дуже дарма! Вступні слова, як правило, не відповідають ні на які питання, а до слова «одного разу» можна поставити просте запитання. Прогуляв фіз-ру колись? Якось!

Правильно:проте бувають винятки

Мабуть, рекордсмен з брехливості - слово «проте». Якщо "проте" стоїть на початку простої пропозиції і його можна впевнено замінити на "але" - значить, перед вами не вступне слово, а союз. Кома може стояти в тому випадку, якщо після «проте» слідує інший відокремлюваний оборот, наприклад: «Однак, як вважають британські вчені, капці збільшують працездатність». Якщо «проте» стоїть у середині чи кінці пропозиції, воно цілком може бути вступним словом зі значенням протиставлення: «Як він мене провів, проте». Але не в нашому прикладі.

Правильно:ну ось і настала осінь

«От» - це вказівна частка, яка дуже рідко виділяється комами. Кома ставиться у разі, якщо наступне його пропозицію розкриває його конкретний сенс. Наприклад: «Ось, візьміть вашу каву». А якщо вам хочеться виділити комами "ну" - постарайтеся взяти себе в руки і не піддатися спокусі. «Ну» дійсно може виділятися комами, коли бере на себе роль вигуки, але частіше воно буває часткою. Відрізнити частинку від вигуку буває непросто. Частка посилює сказане і зазвичай вимовляється разом із наступними словами: «Ну от і все», «Ну вже ні», «Ну треба ж!». А вигук завжди виділяється інтонаційно і спонукає до дії: «Тату, ну, швидше!».

Правильно:проте учнів продовжують натягувати на ЄДІ

Чомусь після підсилювальних частинок особливо хочеться поставити кому. Поєднання «проте» може бути союзом або частинкою. В одному випадку слово відокремлюється комою від наступної частини складної пропозиції як спілка («Петя ненавидить математику, проте завжди отримує п'ятірки»), а в іншому - не виділяється комами зовсім, як у прикладі вище.

Правильно:тобто важливо не те, що ти робиш, а те, як ти це робиш

Ще одне слово-уточнення, яке ніколи не буває вступним. Співчуваємо всім, хто все життя виділяв це слово комами. Прийде переучуватися. "Тобто" - це союз, кома ставиться тільки перед ним. А якщо в якихось текстах ви помічали кому після, то точно з інших причин. Наприклад, щоб відокремити наступне (вступне) слово або підрядне речення: «Тобто, на жаль, доведеться повністю переписати есе».

Правильно:ви напевно чули про реп-баттли

Є слова, які так і напрошуються, щоб їх виділили комами. «Напевно» - це прислівник, а прислівники, як ми знаємо, комами не відокремлюються. Щоправда, деякі словники роблять відмінності. Якщо "напевно" має значення "точно", то коми не потрібні. А якщо з відтінком сумніву («напевно», «мабуть»), то нібито коми ставляться. Але за прикладами з книг і не тільки - все ж таки варіант «без ком» зустрічається набагато частіше.

Правильно:може вийде!

Ще одна хитра частка, причому просторічна, яка дуже якісно вимагає у нас кому. Так, деякі словники (наприклад, словник Ожегова та Шведової) виділяють «може» в розряд вступних слів, але це не зовсім правильно. І як показує письмова практика, «може» (у значенні «можливо», «раптом») зазвичай не виділяється комами. А ще буває іменником («Та сподівався на російську авось»).

Правильно:він нібито рік вчив англійську

Слово «Якоби», як ми любимо, може бути і союзом, і часткою. Союз ми відокремлюємо комою від іншої частини пропозиції (з одного боку, якщо далі не йде оборот, що відокремлюється). А частинку, яка вказує на «припущення» і «сумнів», виділяти комами або іншими розділовими знаками не потрібно. «Він вдавав, що нібито читає книгу».

Правильно:фільм був безглуздий і водночас геніальний

Щоб у цій пропозиції перевірити частину мови, достатньо поставити запитання: фільм був геніальним коли? - "В той самий час". Значить, перед нами речовий вираз, і коми прибираємо убік.

Правильно:вона зробила як мінімум три помилки

Ще одна мова зі значенням «найменше», яка не вимагає постановки розділових знаків . Правда, іноді все ж таки допускається авторське виділення комами, щоб підкреслити інтонаційну паузу.

Правильно:в кінцевому рахунку все закінчилося добре

«Зрештою» чи його аналог «зрештою» - прислівникові вираз, які часто помилково приймають за вступні слова. Головне, не плутати його з іншим схожим поєднанням "врешті-решт", яке в деяких значеннях вживається як вступне і відокремлюється.

Правильно:особливо йому добре вдавалася хімія

Поняття не маємо, хто придумав, що прислівник «особливо» (причому очевидний) треба виділяти комами. Та ще й називати вступним. Якщо «особливо» стоїть на початку пропозиції, то розділові знаки взагалі не ставляться. А якщо зі слова «особливо» починається приєднувальний оборот з уточненнями чи роз'ясненнями, то повністю відокремлюється весь оборот. «Ліна не любила літературу, особливо Гоголя та Достоєвського».

Правильно:у будь-якому випадку ти був не правий

Запам'ятайте, що в поєднаннях «у будь-якому випадку», «в крайньому випадку», «у нашому випадку» і так далі - кома теж не потрібна.

Правильно:тим часом у шкільній програмі нічого не змінювалося

Освіта

"Насправді": кома де ставиться? "Насправді" виділяється комами?

21 грудня 2017

Є такі звороти в російській мові, про які не можна відразу сказати, - це вступні конструкції або члени речення, що, звичайно, створює певну складність у постановці розділових знаків. Сьогодні розглянемо один такий випадок. Чи потрібно виділяти комами «насправді»?

Саме правило

Номінально плутатися нема в чому. Якщо об'єкт дослідження - це вступне поєднання і він аналогічний за змістом виразів «власне кажучи» і «справді», то коми ставляться завжди. Але коли сенс «фактично» і «насправді», то коми зовсім зайві.

Читач, напевно, жахнувся від тонкощів відокремлення або, навпаки, невідокремлення, нехай не зневіряється. Практика показує, що автори художньої літератури вважають за краще теж не ламати собі голову над комами і не використовувати їх у даному випадку.

До того ж таки, як не крути, дуже важко зрозуміти навіть самому автору, чи висловлює він емоцію якусь, а отже, «насправді» комами виділяється, чи констатує факт, який мав місце насправді. Все це дуже суперечливе та умовне. І добре, якби був один автор. А раптом є ще редактор, який бачить текст дещо інакше. У будь-якому випадку наведемо приклади:

• «Ваня насправді випив літр молока».
• «Я, насправді, вже запакував речі і прийшов попрощатися».

Подумки замініть у другому реченні «насправді» на «власне кажучи», і нічого не впаде.

Проблема тільки в тому, що тут теж можливе двояке тлумачення. Адже безіменний герой справді зібрав речі. Тому, як не крути, варто визнати мудрість авторів художньої літератури, які відповідають негативно на запитання: "Насправді" комами відокремлюється?"

Можна ліквідувати конструкцію та забути про неї

Найпростіший шлях позбавити себе страждань - видалити з фрази вступне словосполучення, навіть якщо воно таким не є. У багатьох реченнях, де є об'єкт дослідження, останній, звичайно, додає якихось фарб, відтінків сенсу, але їх можна знехтувати, щоб позбавити себе мовних тортур.

Наприклад:

• «Колір машини насправді був синім».
• «Ліна могла насправді зіграти Шопена».

Чесно кажучи, у другому реченні все одно хочеться прибрати коми, а це, у свою чергу, доводить вірність нашій попередній думці: у подібних побудовах «насправді» можна прибрати без жодних утисків і збитків для сенсу.

Ще один спосіб - прагнути більшої ясності

Читаючи мовну практику, потрібно писати пропозиції так, щоб вони не були двозначними. Іншими словами, можна позбутися вступних слів, навіть якщо вони зовсім не вступні. У двох прикладах вище нічого не зміниться, якщо ми приберемо «справді», і коми будуть абсолютно ні до чого - як це чудово!

Якщо вже зовсім від об'єкта дослідження не втекти, тоді можна використовувати сміливо. Тим більше, що традиція не наполягає на його виділенні, наприклад, у таких пропозиціях:

• «Ні, Сергію, ти все не так розповідаєш, насправді все було ось як».
• "Я не отримував "4", насправді я отримав "5"".

Адже тут не виникає питання, після «насправді» кома ставиться чи ні. Все насправді очевидно. А коли немає протиставлення двох точок зору, можна трактувати і так, і так.

Синоніми – ось порятунок

Правильний засіб - замінити синонімом, вірніше, смисловим аналогом. Причому це повинно бути заміною одного на інше, шила на мило. Пропозицію необхідно зрушити убік або вступного поєднання, або того елемента речення, яке не потрібно відокремлювати.

Але, коли вже немає сил вибирати і мучитися питанням, «насправді» виділяється комами чи ні, можна вдатися до замін і тим самим покласти край мукам. Варіанти заміни:

• насправді (зазвичай не вимагає ком, але автор може все);
• практично (не потребує відокремлення);
• фактично (аналогічно попередньому);
• виявляється (може виділятися, а може й ні, залежить від контексту);
• справді (аналогічно попередньому).

Іншими словами, якщо ви можете безболісно замінити об'єкт дослідження словами, що посіли перші три позиції у списку, то коми не потрібні.

Автор, редактор, читач

Тема складна та двоїста. І насправді про неї нічого певного сказати не можна, бо тут багато що вирішує воля автора. Читач як адресат прийме будь-яку авторську позицію. Якщо він досить освічений, то знайде пояснення тому, чому в тому чи іншому місці «насправді» комами відокремлюється або, навпаки, не відокремлюється. Читач у цьому сенсі терпимий за редактора.

Редактор, навпаки, може мати іншу думку про текст, що знаходиться перед ним. У результаті важливим є те, хто є останньою інстанцією, для кого написано.

Російська мова така складна, що майже будь-яке важке правило має кілька винятків, тому вибирати якийсь один спосіб написання не можна. Коли людина зовсім звелася і не може зрозуміти, після «насправді» потрібна кома чи ні, то нехай звернеться до слова «виявляється». Щоправда, і тут треба дивитися по контексту. Наприклад, три пропозиції:

• «Я йому дзвоню-дзвоню, а він, виявляється, спить».
• «Я йому стукаю-стукаю, а він, насправді, не чує».
• "Він виявляється там, де завжди мріяв".

Перші два випадки виражають ставлення того, хто говорить, а в третьому «насправді» ніяк не зможе підмінити «виявляється», бо «попливе» зміст пропозиції.

Але хороша новина в тому, що, не втомлюємося повторювати, традиція наполягає на відсутності розділових знаків. Тому остаточна відповідь на головне питання така: коми не потрібні.

1. Вступні слова та словосполученняє членами пропозиції. З їхньою допомогою говорить висловлює своє ставлення до змісту висловлювання (впевненість чи невпевненість, емоційну реакцію та інших.): На жаль, у нього не було акварельних фарб.

Цю ж функцію можуть виконувати і вступні пропозиції:

Мене, смію сказати, полюбили в будинку- За структурою певно-особисте односкладове речення;

В житті, чи знаєш ти, завжди є місце подвигам- За структурою двоскладову пропозицію;

Ми, якщо хочеш знати , вимагати прийшли— за структурою умовна підрядна односкладова пропозиція.

На листі вступні слова, словосполучення та речення зазвичай виділяються комами.

2. Розряди вступних слів за значенням

Значення	Вступні конструкції	Приклади
1. Оцінка свідомого з погляду достовірності тощо:
1.1. Впевненість, достовірність	Звичайно, звичайно, безперечно, безсумнівно, безумовно, дійсно, правда, само собою, само собою зрозуміло, справдіта ін.	БезсумнівноХтось висмоктує життя з цієї дивної дівчинки, яка плаче тоді, коли інші на її місці сміються. Героїнею цього роману, само собою зрозуміло , була Маша.
1.2. Невпевненість, припущення, невизначеність, припущення	Напевно, здається, як здається, мабуть, мабуть, право, чай, очевидно, можливо, мабуть, видно, мабуть, мабуть, мабуть, може бути, мабуть, думаю, думаю, думаю, треба сподіватися, сподіваюся , певним чином, у якомусь сенсі, припустимо, припустимо, припустимо, якщо хочете, так чи інакшета ін.	Вона, мабуть, як і раніше, п'є вранці кава з печивом. Життя, здаєтьсяще не починалася. Даровий хліб, видно, за смаком припав . Голова в мене щось розболілася. Повинно бутидо негоди.
2. Різні почуття:
2.1. Радість, схвалення	На щастя, на щастя, на радість, на радість, на задоволення когось, що добре, що ще кращета ін.	На щастяАлехін вийшов з дому на годину раніше і встиг на пароплав.
2.2. Жаль, несхвалення	На жаль, на жаль, на сором когось, на жаль, на біду, як на біду, як навмисне, грішною справою, що ще гірше, що прикро, на жальта ін.	Я, на жаль, повинен додати, що того ж року Павла не стало.
2.3. Здивування, здивування	На диво, дивно, дивна справа, на диво, дивно, дивна справа, незрозуміла справата ін.	Знайденів, на подив Нагульного , в одну секунду змахнув з плечей шкірянку, присів до столу .
2.4. Побоювання	Нерівний час, чого доброго, не дай боже, того й дивисьта ін.	Того й дивись, весло вирве і самого в морі жбурне .
2.5. Загальний експресивний характер висловлювання	По совісті, по справедливості, по суті, по суті, по душі, по правді, правда, по правді сказати, треба правду сказати, якщо правду сказати, смішно сказати, сказати по честі, між нами кажучи, нічого даремно говорити, зізнаюся, крім жартів, по суті кажучита ін.	Водилися за ним, правдадеякі слабкості. Я, зізнаюся, не дуже люблю це дерево - осину.
3. Джерело повідомлення	За повідомленням кого-небудь, на думку кого-небудь, по-моєму, по-твоєму, за словами кого-небудь, за висловом кого-небудь, за чутками, за прислів'ям, за переказами, з погляду кого-небудь, пам'ятається, чути, мовляв, кажуть, як чути, як думаю, як вважаю, як пам'ятаю, як кажуть, як вважають, як відомо, як вказувалося, як виявилося, як говорили за старих часів, на мій поглядта ін.	У Пісоцького, кажуть, яблука з голову, та Пісоцький, кажуть, садом собі стан нажив. Розрахунок, по-моєму, був математично точний. Двадцять років тому
4. Порядок думок та їх зв'язок	По-перше, по-друге, по-третє, нарешті, отже, отже, отже, таким чином, навпаки, навпаки, наприклад, наприклад, зокрема, крім того, до того ж, в довершенні всього, до того ж, до того ж, з одного боку, з іншого боку, втім, між іншим, загалом, крім того, головне, до речі, до речі сказати, до речі сказатита ін.	Лісове повітря цілюще, він подовжує життя, він підвищує нашу життєву силу, і, нарешті, він перетворює механічний, а часом скрутний процес дихання на насолоду..
5. Оцінка стилю висловлювання, манери мови, способів оформлення думок	Словом, одним словом, іншими словами, інакше кажучи, прямо кажучи, грубо кажучи, власне кажучи, власне, коротше кажучи, коротше, вірніше, краще сказати, прямо сказати, простіше сказати, так би мовити, як можна сказати, якщо можна так висловитися, що називаєтьсята ін.	Словом, Сторешников з кожним днем ​​все твердіше думав одружитися. Коротше кажучи, це не господар у науці, а працівник.
6. Оцінка міри, ступеня того, про що йдеться; ступінь звичайності фактів, що викладаються	Щонайменше, принаймні, тією чи іншою мірою, значною мірою, зазвичай, за звичаєм, буває, буває, як водиться, як і завжди, як це буває, як це трапляється, як це трапляється інодіта ін.	Розмовляв зі мною, принаймніяк командувач армії. За стійкою, як водиться, майже на всю ширину отвору стояв Микола Іванович.
7. Привернення уваги співрозмовника до повідомлення, акцентування, підкреслення	Бачиш (чи), знаєш (чи), пам'ятаєш (чи), розумієш (чи), віриш (чи), послухайте, дозвольте, уявіть, уявіть собі, можете собі уявити, повірте, уявіть, зізнайтеся, повірите, чи повіриш, чи не повіриш, погодьтеся, зауважте, зробіть милість, якщо хочеш знати, нагадую, нагадуємо, повторюю, наголошую, що важливо, що ще важливіше, що суттєво, що ще суттєвішета ін.	Злякався ти, зізнайсяколи молодці мої накинули тобі мотузку на шию? Уявіть, наші молоді вже сумують. Ми, якщо хочеш знати , вимагати прийшли. Де ж це, дозвольте, було?

3. За своєю граматичною співвіднесеністю вступні слова та конструкції можуть сягати різних частин мови і різних граматичних форм:

іменники в різних відмінках з прийменниками та без прийменників:

без сумніву, на радість, на щастята ін.;

прикметники у короткій формі, у різних відмінках, у чудовій мірі:

право, винен, головне, загалом, найголовніше, найменше;

займенники у непрямих відмінках із прийменниками:

крім того, до того ж, тим часом;

прислівники у позитивному чи порівняльному ступені:

безперечно, звичайно, ймовірно, коротше, вірніше;

дієслова в різних формах дійсного або наказового способу:

думаю, чи віриш, здавалося, кажуть, уяви, помилуй;

інфінітив або поєднання з інфінітивом:

мабуть, знати, зізнатися, смішно сказати;

поєднання з дієприслівниками:

правду кажучи, коротше кажучи, грубо висловлюючись;

двоскладові речення з підлягаючим - особистим займенником і присудком - дієсловом зі значенням волевиявлення, говоріння, думки та ін:

скільки я пам'ятаю, я часто думаю;

• безособові пропозиції:

  їй уявлялося, нам усім добре пам'ятається;

• невизначено-особисті пропозиції.

  так думали про нього, як завжди говорили про нього.

4. ННеобхідно розрізняти вступні слова та омонімічні їм форми та конструкції.

Залежно від контексту одні й самі слова виступають у ролі вступних (отже, не членів речення), то ролі членів речення. Наприклад:

Це правда . — Щоправда, іноді не надто весело блукати путівцями.

Протягом літа він можеприв'язатися до цієї слабкої, багатомовної істоти, захопитися, закохатися. — Ви, може, подумали, що я у вас грошей прошу!

Слухай, ми вірно пішли? -Ми, вірно, вже порозуміємося, якщо поруч сядемо.

Для того, щоб не помилитися, слід пам'ятати,що:

а) до члена пропозиції можна поставити запитання;

б) вступне слово не є членом речення і має одне з наведених вище значень;

в) вступне слів зазвичай (але не завжди) можна вилучити зі складу речення;

г) у цілому ряді випадків критерієм розмежування вступних слів та членів речення є можливість додавання слова кажучи.

Він, до речі, так і не прийшов("до речі кажучи"); Тобі, власне, можна було б і не приходити("власне кажучи"); Коротше, книга корисна("коротше кажучи"); Повертатися до сказаного, по правді, не хочеться("по правді кажучи").

Ніколи не бувають вступними і не виділяються комами слова: ніби навряд чи навряд чи нібито майже навіть, саме, адже, тільки, неодмінно, ось, якраз, все-таки, обов'язково, раптом.

5. Визначення синтаксичної функції та розміщення розділових знаків при деяких словах.

1) Слово мабуть є вступним у значенні «ймовірно, мабуть»: Сестри, напевно, вже сплять.

Слово мабутьє членом речення у значенні «безперечно, точно»: Якщо я знатиму(як?) мабуть, Що я померти повинна, я вам тоді все скажу, все!

2) Слово нарешті є вступним:

• якщо свідчить про зв'язок думок, порядок їх викладу (у значенні «і ще»), завершує собою перерахування: Опекушин був вихідцем із простого народу, спершу — самоучка, потім визнаний художник і, нарешті, академік.. Часто слову нарештіпередують при однорідних членах слова по-перше по-друге або з одного боку з іншого боку , стосовно яких слово нарештіє замикаючим перерахування;

якщо дає оцінку факту з погляду особи, яка говорить або вживається для вираження нетерпіння, для посилення, підкреслення чогось: Та йдіть же, нарешті!

Слово нарештіне є вступним і виконує функцію обставини у значенні «під кінець», «наостанок», «після всього», «в результаті всього»: Давав три бали щороку і промотався нарешті. У цьому значенні до слова нарештізазвичай може бути додана частка щось(при вступному слові таке додавання неможливе): Нарешті дісталися станції(Нарешті дісталися до станції). - Можна, нарешті, звернутися за порадою до батька(додавання частки щосьнеможливо).

3) Розмежування поєднання в кінці кінців як вступного та як члена речення — обставини аналогічні за умовами слова нарешті: Адже, зрештою, ми ще нічого не вирішили остаточно! (в кінці кінцівпозначає не час, а висновок, якого прийшло розмовляюча особа внаслідок низки міркувань). - В кінці кінцівугода була досягнута(Значення обставини «в результаті всього»).

4) Слово однак є вступним, якщо стоїть у середині або наприкінці простої пропозиції: Спека і втома взяли, однак, своє;Як я його спритно, проте.

На початку речення (частини складної речення) або як засіб зв'язку однорідних членів слово однакмає значення протилежного союзу (його можна замінити союзом але), тому кома ставиться тільки перед цим словом: Проте знати бажано— Яким же чаклунством мужик над усією округою таку силу взяв?

У поодиноких випадках слово однак відокремлюється комою на початку речення, наближаючись за значенням до вигуку (виражає здивування, здивування, обурення): Проте який вітер!

5) Слово звичайно зазвичай виділяється комами як вступного: Федір ще працював у тилу, чув, звичайно, і читав багато разів про «народних героїв».

Але іноді слово звичайно, що вимовляється тоном впевненості, переконаності, набуває значення ствердної частки і пунктуаційно не виділяється: Звичайно правда!; Звичайно ж, це так.

6) Слово справді є вступним у значенні «так, так, вірно, точно» (зазвичай воно займає позицію на початку речення): Дійсно, з батареї відкривався вид майже всього розташування російських військ..

Як прислівник справдімає значення «справді, справді, насправді» (зазвичай воно стоїть між підлеглим і присудком): Я справдітакий , як ви кажете.

7) Слово взагалі є вступним, якщо воно вжито у значенні «взагалі кажучи»: З цим твердженням взагалі можна було б погодитися, але необхідно перевірити деякі дані; Взагалі, хотілося б дізнатися, що сталося насправді.

В інших випадках слово взагалівживається як прислівник у різних значеннях:

• у значенні «загалом», «загалом»: Пушкін для російського мистецтва те саме, що Ломоносов для російської освіти взагалі ;
• у значенні «завжди», «зовсім», «за всіх умов»: Розпалювати багаття він взагалізабороняв, це було небезпечно;
• у значенні «в усіх відношеннях», «стосовно всього»: Він взагалідивився диваком.

Це положення поширюється і на форму в загальному : Засмучуватися, загалом, нема про що(вступне слово, можна замінити - взагалі кажучи). — Це доданки взагалі-тонескладного процесу(У значенні «в результаті»); Зробив кілька зауважень щодо різних дрібниць, але в загальномудуже хвалив(У значенні «в результаті»).

8) Поєднання у всякому разі є вступним, якщо має обмежувально-оцінне значення: У всякому разі, прізвище його було не Акундін, приїхав він з-за кордону і виступав неспроста; Ці відомості, принаймні у короткий термін, перевірити буде важко (виділяється весь обіг).

У значенні «за будь-яких обставин» це поєднання вступним не є: Ви у всякому разібудете повідомлено про хід справи; Я твердо був певен, що у всякому разізустріч його сьогодні у мами.

9) Поєднання в свою чергу не виділяється комами, якщо воно вжито у значенні, близькому до прямого, або у значенні «у відповідь», «зі свого боку»: Він в свою чергуспитав у мене(тобто коли настала його черга); Робітники дякували своїм шефам за допомогу і просили частіше їх відвідувати; у свою чергу, представники шефської організації запрошували робітників на засідання мистецької ради театру.

У переносному значенні поєднання в свою чергунабуває значення вступності та пунктуаційно виділяється: Серед газетних жанрів розрізняються жанри інформаційні, аналітичні та художньо-публіцистичні; серед останніх, у свою чергу, виділяються нарис, фейлетон, памфлет.

10) Поєднання справді у значенні «дійсно» не є вступним. Але якщо це поєднання служить для вираження подиву, обурення, обурення тощо, воно стає вступним: Ви справдітут ні до чого(«Справді»). - Що він, справді, робить із себе розумника!

11) Зокрема , що вказує на відносини між частинами висловлювання, виділяється з двох сторін комами: Він цікавиться, зокрема, походженням окремих слів.

Але якщо зокремавходить до складу приєднувальної конструкції (на початку її або наприкінці), то воно виділяється комами разом із цією конструкцією: За цю роботу охоче візьмуться багато хто, і зокрема я; За цю роботу охоче візьмуться багато хто, і я зокрема.

Якщо зокремавходить у конструкцію взагалі і зокрема , то така конструкція комами не виділяється: За чаєм зайшла розмова про господарство взагалі і зокремапро городництво.

12) Поєднання головним чином є вступним, якщо служить для виділення будь-якого факту, для вираження його оцінки: Ішла широка алея, і по ній, головним чином, гуляла публіка(неможливо утворити поєднання «головним чином гуляти», тому в даному прикладі поєднання головним чиномне є членом речення); Статтю слід виправити і, головним чином, доповнити свіжим матеріалом (головним чиному значенні «найголовніше»).

Поєднання головним чином, що входить до складу приєднувальної конструкції (на початку її або в кінці), виділяється комами разом з нею: З півсотні людей, головним чином офіцерів, юрмилися недалеко.

Поєднання головним чиномне є вступним у значенні «в першу чергу», «найбільше»: Він досяг успіху головним чином завдяки своїй працьовитості; Мені подобається в ньому головним чином його щирість.

13) Слово головне є вступним у значенні «особливо важливо», «особливо суттєво»: Тему для оповідання можете взяти довільну, але, головне, щоб було цікаво; Деталі можна опустити, а головне— щоб було цікаво(кома після спілки апоставити не можна, і посилення пунктуації після вступного поєднання поставлено тире).

14) Слово значить є вступним, якщо його можна замінити на вступні слова отже, отже :Народяться люди, одружуються, вмирають; значить так потрібно, значить, добре; Отже, ви сьогодні не можете прийти?

Якщо слово значитьблизько за змістом до «означає», то пунктуація залежить від місця, яке він займає в пропозиції:

• у положенні між підлягаючим і присудком значитьслужить засобом зв'язку основних членів пропозиції, перед ним ставиться тире, а після нього не ставиться жодного знака: Боротися— означає перемогти;
• якщо слово означає перебуває між підрядним і головним реченням або між частинами безсоюзного складного речення, то воно з двох сторін виділяється комами:

  Якщо він так завзято відстоює свої погляди, значить він відчуває свою правоту; Не вберегли дитину, значить, нарікайте на себе;

• в інших випадках значитьніякими знаками не відокремлюється та не виділяється: Коли просиш вибачення, це означає, що відчуваєш свою провину.

15) Слово навпаки у значенні «на противагу сказаному або очікуваному; навпаки» є вступним і виділяється комами: Замість того, щоб загальмувати, він, навпаки, став на козлах і закрутив над головою батогом..

Якщо навпаки(після спілки і) вживається як слово, що замінює член речення або ціле речення, то дотримується така пунктуація:

• коли заміщається член пропозиції, перед союзом ініякого знака не ставиться: На картині світлі тони переходять у темні та навпаки(тобто темні у світлі);
• коли і навпакиприєднується до цілої пропозиції, то перед союзом ставиться кома: Чим ближче джерело світла, тим яскравіше світло, що випромінюється ним, і навпаки(Заміщується ціла пропозиція: Чим далі джерело світла, тим менш яскраве світло, що випромінюється ним.; утворюється свого роду складносурядна пропозиція);
• коли і навпакиприєднується до підрядної пропозиції, кома перед союзом іне ставиться: Цим же пояснюється і те, чому злочинне, що вважалося, у стародавньому світі вважається законним у новому і навпаки.(утворюються як би однорідні придаткові речення з неповторним союзом і: ...і чому вважається злочинним у новому часі вважалося законним у стародавньому світі).

16) Поєднання принаймні є вступним, якщо має оціночно-обмежувальний зміст, тобто висловлює ставлення того, хто говорить до висловлюваної думки: Один хтось, сприймаючи співчуття, зважився принаймні допомогти Акакію Акакійовичу доброю порадою; Віра Юхимівна радила дбати про переведення її до політичних або, принаймні, до доглядальниці до лікарні.

Якщо вступне поєднання принаймністоїть на початку відокремленого обороту, воно виділяється комами разом із: Микола Євграфич знав, що дружина повернеться додому не скоро, принаймні годині о п'ятій!

Поєднання принаймніне виділяється комами, якщо має значення «не менше ніж», «найменше»: По засмаглому обличчю його можна було зробити висновок, що він знав, що таке дим, якщо не пороховий, то принаймні тютюновий.; Принаймні знатиму, що я служитиму в російській армії.

17) Оборот, що включає поєднання з точки зору , виділяється комами, якщо має значення «на думку»: Вибір місця для будівництва котеджу, з моєї точки зору, вдалий.

Якщо таке поєднання має значення «відносно», то оборот комами не виділяється: Я знаю, що скоєно злочин, якщо дивишся на речі з погляду загальної моралі; З погляду новизни книга заслуговує на увагу.

18) Слово приблизно є вступним у значенні «наприклад» і не є вступним у значенні «приблизно»: Прагну про неї, приблизно(«наприклад»), не думати— ніяк неможливо. — Ми приблизно(«приблизно») у цих тонах і з такими висновками вели розмову.

19) Слово наприклад пов'язано з наступною пунктуацією (завжди вступне):

• виділяється комами як вступне: Микола Артемович любив наполегливо посперечатися, наприклад, про те, чи можна людині протягом усього свого життя об'їздити всю земну кулю.;
• виділяється разом із оборотом, на початку або в кінці якого знаходиться: Навіть у містах, наприклад у Москві, коли рушить мілководна Москва-річка, всі її береги і мости бувають усипані народом; Цією проблемою займалися й інші, наприклад ;
• вимагає постановки комою перед собою та двокрапки після себе, якщо стоїть після узагальнюючого слова перед перерахуванням однорідних членів: Деякі гриби дуже отруйні, наприклад: бліда поганка, сатанинський гриб, мухомор.
  

Вправа до теми «Розрізнення вступних слів та омонімічних їм форм та конструкцій»

Завдання:розгляньте пари речень; доведіть, що в одних випадках виділені слова та конструкції є вступними, а в інших – ні; розставте знаки пунктуації.

1. Розуміючи величезність свого обдарування, Маяковський проте прагнув завжди перебувати у «бучі життя». — Деякі прогнози поета здаються зараз наївними, проте вони не втрачають своєї чарівності.

2. Ніколи Цвєтаєва не намагалася сховатись від життя навпроти вона хотіла жити з людьми. — Гімназія, де я навчався, містилася навпроти Храму Христа Спасителя.

3. Та ось до речі він, легкий на згадці. — Не вмів він поклонитись до речі, поклопотатися вчасно.

4. У тонкому сутінку літньої ночі обличчя її здавалося блідим і молодшим. — Невеликі рожеві хмарки, здавалося, не пливли повз нього, а йшли в самісіньку глибину неба.

5. Тут кажуть дають бали. — За сусіднім столиком говорять про золото.

6. А коли цього немає, значить немає і нічого. — Пам'ятаючи, що це означає, Каштанка схопилася на стілець.

7. Йому тепер нема з ким перемовитися словом. — Дядько замінив мені батька, виховував мене на свій рахунок і словом зробив для мене те, що не завжди зробить і рідний батько.

8. Ні, друзі, сто разів буває гірше, це точно знаю я. — Потугін точно любив і вмів говорити.

9. Буває так, а буває і навпаки. — Замість того, щоб загальмувати, він, навпаки, став на козлах і відчайдушно закрутив батогом.

10. Прийде час, коли все зміниться на вашу думку, жити будуть на вашу думку, а потім і ви застарієте, народяться люди, які будуть кращими за вас. — На вашу думку навіть не мріяти про щастя! Але якщо я щасливий!

11. З першого погляду на його обличчя було очевидно, що в нього постійного заняття немає. — Стежка, якою ми їхали, була кам'яниста, волога і очевидно являла собою русло висохлої річечки.

12. Балясников вимовив зухвалу промову, в якій між іншим сказав, що я зазнав. — Моральні жінки, суворі судді і між іншим Ніл Андрійович вголос осудили її.

13. Правда і те, що йому досі жодного разу не траплялося ходити у справах. — «І справді свинство з твого боку, — говорила Валя, самолюбно підводячи верхню губу, — коли повернувся, а не зайшов».

14. Видно, від мене такого пасажу не чекали і ніякого на мій рахунок наказу не дали. — Видно було, що слова Павла справили на них глибоке враження.

15. Їхні візерунчасті краї, пухнасті та легкі, як бавовняний папір, повільно, але мабуть змінювалися. — Мабуть, тобі доведеться почати з вивчення цих документів.

16. Рана моя повільно гоїлася; але власне проти батька в мене не було ніякого поганого почуття. — Ось, власне, і повість, і не мудрий її сюжет.

17. Зараз добросовісні і обдаровані популяризатори принаймні так само необхідні, як оригінальні мислителі та самостійні дослідники. — Я відчуваю, що всі робітники принаймні більшість стануть під рушницю, якщо знадобиться.

18. З одного боку безмовні далекі гори, з іншого боку шуміло близьке море. — І з іншого боку Кірсанов витримував свою роль із колишньою бездоганною артистичністю.

19. Десь береться енергія, і головне не відчуваєш втоми. — Вона не могла пригадати своїх нічних думок, але головне від них залишилося і наповнило її істоту тим, що й було, повинно бути щастям.

20. Нарешті стежку знайшли, і ми весело пішли далі. — Сівши десь на кургані в степу, чи на пагорбі над річкою, чи нарешті на добре знайомій скелі, сліпий слухав лише шелест листя та шепіт трави чи невизначені зітхання вітру.

21. Загалом весна вийшла надзвичайно затяжна і погана. — Зробив кілька зауважень щодо різних дрібниць, але загалом дуже хвалив.

22. Мабуть, зі свого погляду, він не дурний. — Я знаю, що скоєно злочин, якщо дивишся на речі з погляду загальної моралі.

Є такі звороти в російській мові, про які не можна відразу сказати, - це вступні конструкції або члени речення, що, звичайно, створює певну складність у постановці. Сьогодні розглянемо один такий випадок. Чи потрібно виділяти комами «насправді»?

Саме правило

Номінально плутатися нема в чому. Якщо об'єкт дослідження - це вступне поєднання і він аналогічний за змістом виразів «власне кажучи» і «справді», то коми ставляться завжди. Але коли сенс «фактично» і «насправді», то коми зовсім зайві.

Читач, напевно, жахнувся від тонкощів відокремлення або, навпаки, невідокремлення, нехай не зневіряється. Практика показує, що автори художньої літератури вважають за краще теж не ламати собі голову над комами і не використовувати їх у даному випадку.

До того ж таки, як не крути, дуже важко зрозуміти навіть самому автору, чи висловлює він емоцію якусь, а отже, «насправді» комами виділяється, чи констатує факт, який мав місце насправді. Все це дуже суперечливе та умовне. І добре, якби був один автор. А раптом є ще редактор, який бачить текст дещо інакше. У будь-якому випадку наведемо приклади:

• «Ваня насправді випив літр молока».
• «Я, насправді, вже запакував речі і прийшов попрощатися».

Подумки замініть у другому реченні «насправді» на «власне кажучи», і нічого не впаде.

Проблема тільки в тому, що тут теж можливе двояке тлумачення. Адже безіменний герой справді зібрав речі. Тому, як не крути, варто визнати мудрість авторів художньої літератури, які відповідають негативно на запитання: "Насправді" комами відокремлюється?"

Можна ліквідувати конструкцію та забути про неї

Найпростіший шлях позбавити себе страждань - видалити з фрази вступне словосполучення, навіть якщо воно таким не є. У багатьох реченнях, де є об'єкт дослідження, останній, звичайно, додає якихось фарб, відтінків сенсу, але їх можна знехтувати, щоб позбавити себе мовних тортур.

Наприклад:

• «Колір машини насправді був синім».
• «Ліна могла насправді зіграти Шопена».

Чесно кажучи, у другому реченні все одно хочеться прибрати коми, а це, у свою чергу, доводить вірність нашій попередній думці: у подібних побудовах «насправді» можна прибрати без жодних утисків і збитків для сенсу.

Ще один спосіб - прагнути більшої ясності

Читаючи мовну практику, потрібно писати пропозиції так, щоб вони не були двозначними. Іншими словами, можна позбутися вступних слів, навіть якщо вони зовсім не вступні. У двох прикладах вище нічого не зміниться, якщо ми приберемо «справді», і коми будуть абсолютно ні до чого - як це чудово!

Якщо вже зовсім від об'єкта дослідження не втекти, тоді можна використовувати сміливо. Тим більше, що традиція не наполягає на його виділенні, наприклад, у таких пропозиціях:

• «Ні, Сергію, ти все не так розповідаєш, насправді все було ось як».
• "Я не отримував "4", насправді я отримав "5"".

Адже тут не виникає питання, після «насправді» кома ставиться чи ні. Все насправді очевидно. А коли немає протиставлення двох точок зору, можна трактувати і так, і так.

Синоніми – ось порятунок

Правильний засіб - замінити синонімом, вірніше, смисловим аналогом. Причому це повинно бути заміною одного на інше, шила на мило. Пропозицію необхідно зрушити убік або вступного поєднання, або того елемента речення, яке не потрібно відокремлювати.

Але, коли вже немає сил вибирати і мучитися питанням, «насправді» виділяється комами чи ні, можна вдатися до замін і тим самим покласти край мукам. Варіанти заміни:

• насправді (зазвичай не вимагає ком, але автор може все);
• практично (не потребує відокремлення);
• фактично (аналогічно попередньому);
• виявляється (може виділятися, а може й ні, залежить від контексту);
• справді (аналогічно попередньому).

Іншими словами, якщо ви можете безболісно замінити об'єкт дослідження словами, що посіли перші три позиції у списку, то коми не потрібні.

Автор, редактор, читач

Тема складна та двоїста. І насправді про неї нічого певного сказати не можна, бо тут багато що вирішує воля автора. Читач як адресат прийме будь-яку авторську позицію. Якщо він досить освічений, то знайде пояснення тому, чому в тому чи іншому місці «насправді» комами відокремлюється або, навпаки, не відокремлюється. Читач у цьому сенсі терпимий за редактора.

Редактор, навпаки, може мати іншу думку про текст, що знаходиться перед ним. У результаті важливим є те, хто є останньою інстанцією, для кого написано.

Російська мова така складна, що майже будь-яке важке правило має кілька винятків, тому вибирати якийсь один спосіб написання не можна. Коли людина зовсім звелася і не може зрозуміти, після «насправді» потрібна кома чи ні, то нехай звернеться до слова «виявляється». Щоправда, і тут треба дивитися по контексту. Наприклад, три пропозиції:

• «Я йому дзвоню-дзвоню, а він, виявляється, спить».
• «Я йому стукаю-стукаю, а він, насправді, не чує».
• "Він виявляється там, де завжди мріяв".

Перші два випадки виражають ставлення того, хто говорить, а в третьому «насправді» ніяк не зможе підмінити «виявляється», бо «попливе» зміст пропозиції.

Але хороша новина в тому, що, не втомлюємося повторювати, традиція наполягає на відсутності. Тому остаточна відповідь на головне питання така: коми не потрібні.