Потішки та пестушки

Народні пісеньки та потішки

♦ ♦ ♦

Ах ти, моя дитинко,
Золота квітка,
Виноградна гілочка,
Солодка цукерочка!

♦ ♦ ♦

А ти, моя дівчинко,
Золота білочка
Солодка цукерочка,
Бузкова гілочка.
Ой ти, мій синочку,
Пшеничний колосочок,
Блакитна квіточка,
Бузковий кущ.

♦ ♦ ♦

Киска, кицька, кицька, брись!
На доріжку не сідай:
Наша діточка піде -
Через кицьку впаде.

♦ ♦ ♦

У саду-садочку
Виросла малинка.
Сонце її гріє,
Дощ плекає.
У світлому теремочці
Виросла (ім'я дитини),
Люди її люблять,
Усі її пестять.

♦ ♦ ♦

Киші, киші,
Зростати, (ім'я дитини), вище,
Зростати, (ім'я дитини), вище,
До хору, до даху!
У роток - говорок,
А в головку – розумок.

♦ ♦ ♦

Дібочки, дибки,
Скоро (ім'я дитини)рік!

♦ ♦ ♦

А дибко, дибко, дибко,
Скоро Ванечці рік!
Виростай із дубок,
Дістанеш стелю!
Зростати вище -
Дістанеш до даху!
Ось такий рости,
Щоби все бачити могли!

♦ ♦ ♦

У сирому лісі ялинка,
Під ялинкою - травенька,
На травеньці – квіти.
По траві - стежка,
По стежці йде (ім'я дитини).

♦ ♦ ♦

Не плач, не плач – куплю калач.
Не плач, любий, – куплю інший.
Не плач, не кричи – куплю тобі три.

♦ ♦ ♦

Ай, не плач,
Не плач, не плач,
Я куплю тобі калач!
Якщо плакатимеш -
Куплю худий лапоть!

♦ ♦ ♦

Тра-та-та, тра-та-та,
Впіймав дідусь кота,
А бабуся кішку
За ліву ніжку!
Ай на-рі, на-рі-на-на,
Рі-да-ду, так-рі-да-да!

♦ ♦ ♦

Тушки-тутушки,
На столі – пріснушки,
А в печі – ватрушки.
Пріснушки, ватрушки -
Нашому Андрюшці.

♦ ♦ ♦

Ай, дуду, дуду, дуду!
Іде ворон по лузі,
Він грає у трубу.
Труба точена,
Позолочена.

Поезія для дітей

Приставалка

– Чому у матусі
На щоках дві ямочки?
- Чому у кішки
Замість ручок ніжки?
- Чому шоколадки
Чи не ростуть на ліжечку?
- Чому у няні
Волосся у сметані?
– Чому у пташок
Немає перчаток?
- Чому жаби
Сплять без подушки?
- Тому, що у мого синочка
Рот без замку.

Саша Чорний

Пробуджувачі

Народні пісеньки та потішки

♦ ♦ ♦

Котик сіренький присів
На печурці
І тихенько заспівав
Пісеньку донечці:
- Ось прокинувся півник,
Встала курочка.
Підіймайся, мій друже,
Устань, моя доню!

♦ ♦ ♦

Ніч минула,
Темряву забрала.
Замовчав цвіркун,
Заспівав півник.
Встала матінка,
Відкрила ставенку:
- Здрастуй сонечко,
Дзвінко!

♦ ♦ ♦

Потягушечки,
Поростушечки!
Поперек товстушечки!
Руки – хватушечки,
Ноги – бігушечки!
Потягунюшки,
Поростунушки!
У ніжки – ходуня!
Ось така(ий) рости,
До мене в гості ходи,
Ось така(ий) рости,
Нам на втіху!

♦ ♦ ♦

Тушки! Тутушки!
Сіли на подушки.
Прийшли подружки,
Зіткнули з подушки!

♦ ♦ ♦

Сонечко, сонечко,
Заглянь у віконце.
Заглянь у віконце -
Розбуди Сережку.
Щоб день
Трохи довше,
Щоб ми дізналися більше,
Щоб іграшки не нудьгували,
А з Сергійком грали.

♦ ♦ ♦

Ручки-ручки - потягушки,
І долоні – хлопушки.
Ніжки-ніжки - тупотушки,
Побігушки,
Стрибки!
Доброго ранку, ручки,
Долоні
І ніжки,
Щечки-квіточки -
Чмок!
Ми прокинулися,
Ми прокинулися.
Солодко-солодко потяглися,
Мамі з татом усміхнулися!

♦ ♦ ♦

Разом із сонечком встаємо,
Разом з пташками співаємо:
- Доброго ранку!
– З ясним днем!
Ось як славно ми живемо!

♦ ♦ ♦

Тяги-тяги-потягушеньки!
На Машеньку порастушенькі!
Зростати, доню, здорова,
Як садова яблунька!
На кота потягушки,
На дитя поростушки,
А в ручки хватушки,
А в рот – говорунок,
А в голову – розум!

♦ ♦ ♦

Потягушеньки, потягушеньки,
На Ваню порастушеньки,
Поперек товстушеньки!
А в ніжки – ходунушки,
А в ручки – хватунушки,
А в роток – говорок,
А в голову – розум.

♦ ♦ ♦

Тяги-тяги-потягушеньки,
На доньку порастушенькі.
Ти рости здорова на весь час,
Як пшоняне тістечко.

Поезія для дітей

Пісня сонячного променя

Промінь вбив у віконницю через щілинку
Золотисту голку
І застрибав на підлозі.
- Гей, прокинься, ледар-хлопчисько ...
Встали качки, встала мишка,
Кішка миється в кутку.
Спить! Хропуша… Ніс розпухне…
Самовар бурчить, на кухні
Чекає на парне молоко.
Золотиться ліс та дах.
Мчить у ліс теля Мишко,
Хвіст задерши високо.
Встань-вставай…
Вода в кадушці
Холодніша черевця жаби -
Бризки жменькою в очі.
День сяє, сад сяє,
Перед дверима жучка гавкає -
Ну, вставай же, його за!

Саша Чорний

Умивалочки

Народні пісеньки та потішки

♦ ♦ ♦

Вода текуча, дитя зростаюче,
З гусака вода - з тебе скотина,
Вода вниз – а дитя догори.

♦ ♦ ♦

Водичка, водичка,
Умий моє личко,
Щоб оченята блищали,
Щоб щічки червоніли,
Щоб сміявся роток,
Щоб кусався зубок!

♦ ♦ ♦

Усі кошенята
Мили лапки:
Ось так! Ось так!
Мили вушка,
Мили черевці:
Ось так! Ось так!
А потім вони втомилися:
Ось так! Ось так!
Солодко-солодко засипали:
Ось так! Ось так!

♦ ♦ ♦

Ти рости, рости, коса,
До шовкова пояснюючи:
Як ти виростеш, коса,
Будеш місту краса.

♦ ♦ ♦

Буль-буль-буль, карасіки!
Миємося ми в тазі.
Поруч жаби,
Рибки та каченята.
Ми підемо купатися
І у воді плескатися,
Бризкатися, гратися,
Настя митиметься.
Ми помиємо ніжки
Нашій милій крихті,
Вимиємо ручки
Маленькій Настінці,
Спинку та животик,
Личко і ротик -
Чиста яка
Донечка рідна.

Полоскальна

Текуча вода,
Дитина росте.
З гусака вода,
З Даші худорлявість.
Водічка вниз,
А Дашенька нагору!

♦ ♦ ♦

Ай, лади, лади, лади!
Не боїмося води,
Чисто вмиваємося,
Мамі посміхаємось.
Знаємо, знаємо, так-так-так,
Де ти ховаєшся, вода!
Виходь, водице,
Ми прийшли вмитися!
Лійся на долоню
По-трохи!
Лійся, лийся, лийся
По-смілив-
Катю, вмивайся веселіше!

♦ ♦ ♦

Водичка-водичка,
Умий Настіно личко,
Настя їла кашку -
Забрудила мордочка.
Щоб дівчинка була
Найчистішою завжди,
Допоможи, водичка,
Вмити Настіно личко!

♦ ♦ ♦

Від води, від води
Усі посмішками іскриться.
Від води, від води
Веселі квіти та птахи.
Катя вмивається,
Сонце посміхається.

♦ ♦ ♦

Ми підемо купатися
І у воді плескатися,
Бризкатися, гратися,
Чисто-чисто митися.

♦ ♦ ♦

Роздувайся, міхур,
Роздувайся вгору і вшир!
Роздувайся, міхур,
Бульбашка мильна і кольорова,
Роздувайся великий,
Залишайся такою
Та не лопайся!

♦ ♦ ♦

Чиста водичка
Умиє Сашка личко,
Анечці – долоні,
А пальчики – Антошці!

♦ ♦ ♦

Сова-совушка,
Біла головушка,
Сова вмивалася,
В ноги взувалася,
В постелі, в ганчірочки,
У теплі рукавички.

♦ ♦ ♦

З гусака вода,
З лебедя вода,
З моєї дитини -
Весь скотина
На порожній ліс,
У болотяну воду,
Під гнилу колоду!

Поезія для дітей

Наказ

Кран, відкрийся!
Ніс, умийся!
Мийтеся відразу
Обидва очі!
Мийтеся, вушка!
Мийся, шия!
Шия, мийся
Гарненько!
Мийся, мийся,
Обливайся!
Бруд, змивайся!
Бруд, змивайся!

Е. Мошковська

♦ ♦ ♦

Лялька у ванні не плаче,
Просидить хоч цілу годину.
Любить митися! Це означає -
Лялька розумниця у нас!

О. Висотська
Лікар

– Лікарю, лікарю,
Як нам бути:
Вуха мити чи не мити?
Якщо мити, то як нам бути:
Часто мити чи рідше?
Відповідає лікар:
- ЇЖО!
Відповідає лікар гнівно:
- ЇЖЕ - ЇЖЕ -
ЩОДЕННО!

Е. Мошковська

Годівнички

Народні пісеньки та потішки

♦ ♦ ♦

Травка-муравка зі сну піднялася,
Птах-синиця за зерно взявся.
Зайчики – за капустку,
Ведмедики – за кірку,
Діти – за молоко.
Ой, ду-ду, ду-ду, ду-ду,
Втратив пастух дуду.
А я дудочку знайшла,
Пастушку я віддала.
- На-но, милий пастушок,
Ти поспішай на лужок.
Там Буренка лежить,
На телят дивиться,
А додому не йде,
Молочка несе.
Треба кашку варити,
Нашу (ім'я дитини)
Кашкою годувати.

♦ ♦ ♦

Прийшов кисіль,
На прилавку присів,
На прилавку присів,
Поїсти (ім'я дитини)звелів.

♦ ♦ ♦

Гу-ту-ту, гу-ту-ту,
Вари кашу круту,
Підливаючи молочко,
Нагодуй козачка!

♦ ♦ ♦

- Кисенька-мурисенька,
Де ти була?
– На млині.
- Кисенька-мурисенька,
Що робила?
– Борошно мололо.
- Кисенька-мурисенька,
Що з борошна пекла?
- Прянички.
- Кисенька-мурисенька,
З ким прянички їла?
– Одна.
– Не їж одна! Не їж одна!

♦ ♦ ♦

Пішов котик на торжок,
Купив котик пиріжок,
Пішов котик на вуличку,
Купив котик булочку.
Чи є самому
Або дитині знести?
Я і сам укушу,
Та й дитині знесу.

♦ ♦ ♦

Ой, люлі, люлі, люлі,
У морі пливли кораблі,
Насті кашку привезли.
Кашенька молочненька
Для коханої донечки.
Настя, рот відкривай,
Кашку солодку ковтаю!
А хто кашку їсть,
Маму з татом слухає,
Виростає сильним,
Здоровим та красивим!

Поезія для дітей

♦ ♦ ♦

Ось це – гарна дівчинка.
Звати цю дівчинку Маша!
А це – її тарілочка.
А в цій тарілочці…
Ні, не каша,
Ні, не каша,
І не вгадали!
Села Маша,
З'їла кашу -
Усю, скільки дали!

Е. Мошковська

Колискові

Народні пісеньки та потішки

♦ ♦ ♦

Ходить Сон біля вікон,
Бродить Дрема
Біля будинку,
І дивляться - чи сплять.
Роздягни мене, розви мене,
Уклади мене, вкрий мене,
А засну сам!

♦ ♦ ♦

Ходить Сон по лавці,
У червоній сорочці.
А Соніха по іншій -
Сарафанець блакитний.
Вони разом йдуть,
Дрімо милочці несуть.

♦ ♦ ♦

Абаю-баю-баю,
Лежить Ваня на краю.
Прибіг дзига,
Схопив Ваню за бочок,
Потяг його в лісок,
Під малиновий кущ.
А малинка впаде -
Прямо Ванечці в рот.

♦ ♦ ♦

Баю баюшки баю,
Не лягай на краю,
Прийде сіренький дзига
І потягне в лісок.
І потягне в лісок
На зелений лужок.
Дитину охоронятимемо.
Дитина має міцно спати!

♦ ♦ ♦

Люлі, люлі, люлі, люлі,
Діти всі давно заснули,
Одна Оленька не спить
І в віконце дивиться.
Під віконцем на пеньку
Сидить Бука в вірмені,
На жалейці він грає,
Нашу Олю бавить.

♦ ♦ ♦

Байки-побайки,
Прискакали зайчики.
Стали у скрипочку грати
І синочка бавити.
Стали люльку качати,
Став синочок засинати.

♦ ♦ ♦

Баю баюшки баю,
Люблю мою долоньку.
Люблю мою долоньку.
Тихо пісеньку заспіваю.
Вовка в ліс прожену,
Йому пальцем погрожую:
«Не ходи злий вовк сюди,
А то чекає на тебе біда».
Баю баюшки баю,
Тихо пісеньку співаю.

♦ ♦ ♦

Ай, люлі, люлі, люлі,
Спи, синочку мій, засни.
Скоро ноченька минеться.
Сонце червоне зійде,
Роси свіжі впадуть,
У полі квіти виростуть.
Сад весняний розквітне,
Гучно пташка заспіває.
Ай, люлі, люлі, люлі,
Ти, синочку, міцно спи.

♦ ♦ ♦

Ай, люлень та люлень,
Горами йде олень.
На рогах він Дрему носить,
До кожного будинку її заносить.
У люльку Дрему він кладе,
Тихо пісеньку співає.

♦ ♦ ♦

Іде котик по лавці,
Веде кицьку за лапочку,
Ходять разом вони -
А ти, доню, засни.

♦ ♦ ♦

Ах ти, коте-кіто,
Котя – сіренький лобок,
Приходь до нас ночувати,
Нашу дитинку качати.
Як я тобі, коту,
За роботу заплачу
Дам шматочок пирога
І глечик молока.

♦ ♦ ♦

Баю-бай, баю-бай,
Спи, Ванюшо, не вставай,
А то до нас прийде Бабай,
Скаже: «Ванечку віддай!»
А ми Ваню не дамо,
Потрібен Ваня нам самим.

♦ ♦ ♦

Ай, бай, бай, бай,
Прийшов дід Харибай.
Сказав:
- Машу мені віддай! -
А ми йому у відповідь:
- У нас Маші вдома немає.
- А куди вона пішла?
- На гору кататися,
По сніжку валятися.

♦ ♦ ♦

Ай, качі-качі-качі,
Прилетіли до нас граки.
Вони сіли на ворота.
Ворота-то скрип-скрип,
А Коля спить, спить!

♦ ♦ ♦

Баю баюшки баю,
Баю Верочку мою.
Прийди, котик, ночувати,
Мою донечку качати.
Як я тобі, коту,
За роботу заплачу:
Дам шматок пирога
Та глечик молока.
Ти вже їж, не криши,
Більше, котик, не проси.

♦ ♦ ♦

Пішов котик у лісок,
Знайшов котик поясок.
Убрався, повернувся,
Став він колиску качати:
- Баю-бай, баю-бай,
Ляг, Галинка, швидко,
Устань, Галинко, зі зоренькою!

♦ ♦ ♦

Баю-бай, баю-бай,
Ти, собачко, не гавкаєш,
Білолапа, не вилили,
Мою Таню не буди.
Темна ноченька - не спиться,
Моя Танечка боїться.
Ти, собачко, не гавкаєш,
Мою Таню не лякай!

♦ ♦ ♦

Баю-баю, баю-бай,
Ти, собачко, не гавкаєш,
Нашу Катю не лякай!
Бай-бай, бай-бай,
Півник, не кричи,
Нашу Катю не буди!

♦ ♦ ♦

Півник, півник,
Золотий гребінець!
Що ти рано встаєш,
Голосисто співаєш,
Голос у терем подаєш,
Вані спати не даєш!

♦ ♦ ♦

Баю-баю, баю-бай, швидше засинай!
Спи, (ім'я дитини),камінцем,
Вставай, (ім'я дитини),пір'я.

♦ ♦ ♦

Баю-баю, спи ночами!
Баю-баю, рости щогодини!
Баю-бай, виростеш великий -
Будеш у сріблі ходити,
У чистому золоті гуляти.

♦ ♦ ♦

Як Сон ходив по лавці,
Дрема по підлозі брела,
Дрема по підлозі брела -
У ліжечко до Маші забрела.
До неї в ліжечко забрела -
На подушечку лягла.
На подушечку лягла -
Машу ручкою обійняла.

♦ ♦ ♦

Баюшки-баю, баю діточку мою!
Прилетіли гулюшки,
Сідали на люлюшку,
Вони стали гуркувати,
Стали Митеньку качати,
Прибаюкувати:
«Спи, Митенько, засни,
Вгамуй тебе візьми».
Гуркота, гуркоту!
А Митеньке дрімота.
Баю баюшки баю,
Баю дитинку мою!

♦ ♦ ♦

Баюшки-баю-баю,
Зою в люленьку кладу.
Уже ти, Зоєнько, засни,
Міцний сон тебе візьми.

♦ ♦ ♦

Ніч прийшла,
Темряву привела;
Задрімав півник,
Заспівав цвіркун.
Вийшла матінка,
Закрила ставенку.
Бай-бай, засинай.
Ось і люди сплять,
От і звірі сплять.
Птахи – на гілочках,
Лисиці сплять на гірочках,
Зайці сплять на траві,
Качки – на мурашці,
Дітки всі по люлечкам.
Сплять-сплять,
Усьому світу спати наказують.

♦ ♦ ♦

Спі-ко, (ім'я дитини), здорово,
Вставай весело.
Спи камінчиком,
Вставай пір'ячком.

♦ ♦ ♦

Баю баюшки баю,
Баю Тонечку мою.
Тоню я качати,
Тоню величатиму.
Моя Тонюшка засне,
Вгамування її візьме.
Баю-баіньки-баю
Красуню мою.

♦ ♦ ♦

Бай-бай-бай,
Іди, бука, під сарай,
Сашкові спати не заважай!
Уже ти, Сашенько, засни,
Угомон тебе візьми!

♦ ♦ ♦

Спи, усні, дитя Ванюшенько!
Всі ластівки сплять, і касаточки сплять,
І куниці сплять, і синиці сплять.
Нашому Ванюшеньці спати наказують.

♦ ♦ ♦

Спи, засни,
Більше вирости.
Спи ночами
Та рости щогодини.
Спи до певного часу,
Як буде час,
Та розбудимо тебе.

♦ ♦ ♦

Чи у кота, у кота
Колиска золота;
У мого дитя
Є краще його.
Чи у кота, у кота
Периночка пухова;
У мого дитя
Та пом'якше його.
Чи у кота, у кота
Підголів'я високо,
У мого дитя
Та вище за нього.
Чи у кота, у кота
Ковдра шовкова;
У мого дитя
Їсти краще за нього!

♦ ♦ ♦

Баю-баю, за річкою
Сховалося сонце на спокій.
Біля Альошиних воріт
Зайчики водять хоровод.
Заіньки, заіньки,
Чи не час баеньки?
Вам – під осинку,
Альоші – на перинку.
Баю-баю, Льошенька,
Засинай скоріше!

♦ ♦ ♦

Спі-ко, Маша-сонечко,
Спі-ко, житне зернятко.
Спи, моя рідна,
Рибка золота.
Ти, сугріва тепла,
Зростати, заміна легка.
Ти вже легенький посол,
Куди пошлеш, туди пішов.
Свічка, усні,
Моя світла, поспи.

♦ ♦ ♦

Спі-ко, голубчик,
Милий шпильок.
Спи-ко, крихто, днями,
Ти рости щогодини,
Спи по ранкових зорях,
Спи по чорних ночами,
Баю-баю-баю-бай,
Крихітка милий, не вставай!

♦ ♦ ♦

Спи та засни, моя золотиночка,
Золотиночка моя,
Перлина моя!
Виростеш велика -
Будеш у гості ходити.
Тато прийде – калачі принесе.
Мама прийде – шоколадку дасть.

♦ ♦ ♦

Спи-усні, немовля милий,
Голубчик сизокрилий.
Моє немовля спатиме,
А я співатиму.
Баю-баю-баю-бай,
Не ходи, старий Бабай,
Коням сіна не давай.
Коні сіна не їдять,
Усі на Ванечку дивляться.
Ваня спить ночами
І росте щогодини.
Баю-баю-баю-бай,
До Вані не ходи, Бабай.

♦ ♦ ♦

Ой люлі, люлі, люлі!
Прилетіли журавлі.
Журавлі-то довгоноги,
Не знайшли шляхи-дороги.
Не знайшли шляхи-дороги,
Покружляли, покружляли -
Та й сіли на браму.
А ворота-то, ворота,
Вони скрип-скрип-скрип!
Не будіть у нас Ваню,
Вже заснув у нас Ванюша -
Наш Ванюша спить, спить…

♦ ♦ ♦

Спи, дитино, до ранку,
До ранку, до сонечка:
Буде час -
Ми розбудимо тебе.

♦ ♦ ♦

Сон ходить по лаві,
Дрімота - по хаті,
Сон каже:
"Я спати хочу!"
Дрімота каже:
«Я дрімати хочу!»
По підлозі, по лавках
Заглядають, заглядають -
Спати укладають.

♦ ♦ ♦

Баю баюшки баю,
Баю дитинку мою.
Прилетіли гулюшки,
Сідали на люлюшку,
Вони стали гуркотати,
Стали Митеньку качати,
Прибаюкувати:
«Спи, Митенько, засни,
Угомон тебе візьми!

♦ ♦ ♦

Люлі-люлі-люленьки,
Де ви, де ви, гулянки?
Прилітайте на ліжко,
Починайте воркувати.
Люлі-люлі-люленьки!
Прилетіли гулянки!
Сіли в узголів'їці -
Спи на здоров'я!

♦ ♦ ♦

Пішов котик у лісок,
Знайшов котик поясок,
Чим колиску підчепити
Так Ванюшку покласти.
Ваня спатиме,
Котик – Ваню качати.
Сіренький качатиме
Так Ванюшку називати:
«Сон та Дрема,
Приспай мою дитину!»

♦ ♦ ♦

Баю баюшки баю,
Баю дитинку мою!
Всі ластівки сплять,
І косатки сплять,
Куниці сплять,
І лисиці сплять,
Нашому Ванюші
Спати наказують.
Навіщо, навіщо
Ванюші не спати?
Ластівки сплять
Все по гніздечках,
Касаточки сплять
Все по кущах,
Куниці сплять
Все по норочках,
Соколи сплять
Все по гніздечках,
Соболі сплять,
Де їм заманулося,
Маленькі дітки
У колисках сплять.
Спі-тко, Ванюша,
Спи-тко, дитятко рідне!

♦ ♦ ♦

Ой, баюшки-баюшки,
У городі заюшки
Травушку щипають,
Маринку бавлять.
А Марина розумна
Так, дуже розумна.
Спі-усні, спі-усні,
Міцний сон тебе візьми.

♦ ♦ ♦

А баеньки-баіньки,
Купимо синові валянки,
Одягнемо на ножі,
Пустимо по доріжці.
Буде наш синок ходити,
Нові валянки носити.

Поезія для дітей

Колискова

Спи, мій хлопчику!
Птахи сплять;
Нагодували левиці левенят;
Притуляючись до дубів, заснули
У гаю боязкі козулі;
Дрімають риби під водою;
Відпочиває сом сивий.
Тільки вовки, тільки сови
Ночами гуляти готові,
Нишпорять, шукають, де вкрасти,
Роззявляють дзьоб і пащу.
Ти не бійся, тут ліжечко,
Спи, мій хлопчику, мирно, солодко.
Спи, як риби, птахи, леви,
Як жучки в кущах трави,
Як у барлогах, норах, гніздах
Звірі, що лягли на відпочинок…
Виття вовків і крики сов,
Не турбуйте дитячих снів!

В. Брюсов

Колискова пісня

Сплять луки, сплять ліси,
Пала Божа роса,
У небі зірочки горять,
У річці цівки кажуть,
До нас у вікно місяць дивиться,
Малим дітям спати велить:
«Спійте, спіть, пізня година,
Завтра брат розбудить вас.
Братній у золоті каптан,
У сріблі мій сарафан.
Зустріч брата і піду,
Сховаюсь у Божому саду,
А надвечір брат засне
І мене гуляти пошле.
Солодкий сон вам пошлю,
Тихою казкою присиплю,
Казку сонну скажу,
Як дітей сторожу…
Спіть, спіть, спати час.
Дітям спиться до ранку...»

А. Блок

♦ ♦ ♦

Ох! Вгамуйся ти, буря!
Не шуміть, їли!
Мій малюк спить
Солодко в колисці.
Спи, дитино, спокійно...
Ось гроза стихає;
Матері молитва
Сон твій стереже.

А. Плещеєв

♦ ♦ ♦

Спи, дитино моя, засни!
Солодкий сон до себе мані:
У няньки я тобі взяла
Вітер, сонце та орла.
Полетів орел додому;
Сонце зникло під водою;
Вітер, після трьох ночей,
Мчить до матері своєї.
Вітра запитує матір:
«Де хотів пропадати?
Чи зірки воював?
Алі хвилі все ганяв?
«Не ганяв я хвиль морських,
Зірок не чіпав золотих;
Я дитину оберігав,
Колиску качав!»

А. Майков

♦ ♦ ♦

Вогні згасли в хаті,
І все стихло в ньому;
У своїх ліжечках дітки
Заснули солодким сном.
З небес далеких лагідно
Дивиться на них місяць;
Вся кімната сяйвом
Її осяяна.
Дивляться із саду гілки
Берез та тополь
І шепочуть: «Охороняємо
Ми тихий сон дітей.

А. Плещеєв

Дрема

Ходить кіт
Біля воріт,
Ходить-блукає
І співає:
- Хто в ліжечку лежить?
Хто так пізно не спить?
Казки сказані все,
Дрімають трави в росі,
Дрімає ліс
За річкою
І місяць
За горою,
І хлопцям треба спати.
А я співатиму:
- Мур-р-р! Мур-р! Мур-р-р!

Саша Чорний

Колискова
(Для маленького брата)

Баю бай! Васик - бай!
Ти, собачко, не гавкаєш!
Ти, бичку, не мучи!
Ти ведмідь, не гарчи!
Вовк, миленький, не вий,
Півник, друже, не співай!
Усі повинні тепер мовчати:
Васик хоче спати.

Баю бай! Васик - бай!
Ніжками не говори,
Очками не моргай,
Сміятися не треба,
Ладушко-ладо!
Спи, товстий мій голяка ...
Мухи, киш! Мухи, киш!
Не смій його кусати -
Васик хоче спати.

Баю бай! Васик-бай!
Жив у звіринці папуга,
Зелений та гладкий,
На жовтій підкладці.
Все кричав він і кричав,
Все не спав і не спав.
Раптом прибіг котик,
Стрибнув на животик,
Баю-баю-баю -
І з'їв папугу…

Він не кращий за дурня. Переклад: "У цього менше голови, ніж у Робін". Еквівалент іспанською мовою: "У вас немає двох пальців попереду". Кришка із двома головками не може закриватися. Переклад: «Я не можу покрити дві голови капелюхом». Еквівалент іспанською мовою: "Зробіть пальто сало".

Куля в голову і ходити у світі. Мавпа над деревом, його дупа помітніша. Переклад: «Чим вище мавпа піднімається по дереву, тим більше викрито його дупу». Еквівалент іспанською мовою: «Чим дурніше говорить, тим глибше здається». Велика блискавка та невеликий дощ.

Раз два три чотири п'ять!
Бульбашок не пускати!
Спати!.. А то нашлепаю!

Саша Чорний

Вечірній хоровод

Доброго вечора, сад-сад!
Усі берізки сплять-сплять,
І ми скоро спати підемо,
Тільки пісеньку заспіваємо.
Товстий сірий слон-слон,
Бачив страшний сон-сон,
Як мишеня біля річки
Розірвав його на клаптики…
А дівчаткам, дин-дон,
Нехай насниться сон-сон,
Повний червоненьких квіток
І зелененьких жучків!
До побачення, сад-сад,
Усі берізки сплять-сплять.
Дітям теж спати час -
До ранку!

Саша Чорний

Цвіркун

Що співає цвіркун за грубкою?
«Тірі-тірі, треба спати!»
Місяць вибілив ганок,
Сон виліз на ліжко.
Він в обличчя Катюші дихає:
"Ти, коза, - закрий очі!"
Катя чує та не чує.
За вікном шарудить лоза.
Хто там блукає біля будинку?
Ведмедик з липовою ногою,
Дочка сну, чаклунка-дрімка?
Чи чорт із Бабою-Ягою?
Вітер просить за трубою:
«Пий! Мені холодно! Пусти!..»
Це що таке?
До лісу, до млина лети…
Катя чекає, підібгавши коліна.
Тиша... І ось знову
Друг-цвіркун заспівав зі стінки:
«Тірі-тірі… Треба спати!»

Саша Чорний

Ігри на колінах

Народні пісеньки та потішки

♦ ♦ ♦

Ось як їде чоловік, ось як їде!
По купах, по купах – бух у ямку!

♦ ♦ ♦

Їхав-їхав поп-поп,
На коні – хоп-хоп,
А за попом дяк-дяк,
Він з конячки - бряк-бряк!

♦ ♦ ♦

Ми їхали, їхали
До лісу за горіхами.
У ямку потрапили -
Бух! - І впали!

♦ ♦ ♦

Їдемо-їдемо, до баби – до діда,
На коні, в червоній шапці,
По рівній доріжці на одній ніжці,
По полях і по купах
В одному лапоточці,
Прямо і прямо, а потім раптом -
Бух у яму!

♦ ♦ ♦

Їхали ми, їхали
До лісу за горіхами.
По купах, по купах,
Та в ямку – бух!
Розчавили сорок мух!

♦ ♦ ♦

Гоп! Гоп! Гоп!
На коні – в галоп,
По ярах, без доріжки!
Береги, (ім'я дитини),ніжки!

♦ ♦ ♦

Як у нашого сусіда
Весела була розмова:
Гуси – у гуслі,
Качки – у дудки,
Вівці – у донці,
Таргани – в барабани!

♦ ♦ ♦

Пролунай, народ, -
Мене танець бере!
Піду потанцюю,
На народ дивлюся!

♦ ♦ ♦

Цинці-бринці, балалайка,
Цинці-бринці, пограй-но!
Цинці-бринці, не хочу,
Цинці-бринці, помовчу!
Цинці-бринці, хто стукає?
Цинці-бринці, дівчинко!
Цинці-бринці, як звати?
Цинці-бринці, Євочко!

♦ ♦ ♦

Чики-чики-чілочки,
Їде Ваня на паличці,
А Дуня у візку
Клацає горіхи.

♦ ♦ ♦

Тюшки, тютюшки!
Чи веселі, душки?
Підніму доню
На круту гірку,
Бух! Покотилися -
З гірки впали!

♦ ♦ ♦

Струми, струми, тошки,
Кую, яку ніжки.
Ніжки у Антошки
Їдуть по доріжці,
Доріжка крива,
Ні кінця, ні краю,
Бруд по коліно,
Кінь окульгав.
Топ, топ, топ, топ -
Приїхали!

♦ ♦ ♦

З-за лісу, з-за гір
Їде дідусь Єгор:
Сам на коні,
Дружина на корівці,
Діти на телятках,
Онуки на козенятках.

♦ ♦ ♦

Чики-чики, чикалочки,
Їде гусак на паличці.
Качечка – на дудочці,
Півник – на будочці,
Зайчик – на тачці,
Хлопчик – на собачці!

♦ ♦ ♦

Поїхали, поїхали,
З горіхами, горіхами.
Поскакали, поскакали
Із калачами, з калачами!
Підстрибом, підстрибуванням
По купах, по купах -
Бултих у ямку!

♦ ♦ ♦

Гарна дорога,
Гарна дорога.
Ось стала щось гірше,
Ось стала щось гірше.
Шаляє, валяє,
Шаляє, валяє.
На містку, під містком,
На містку, під містком -
Бух у ямку!

♦ ♦ ♦

Їхав пан, пан, пан,
Їхав сам, сам, сам!
По рівній доріжці,
По рівній доріжці,
По купах, по купах -
Бух у ямку!

♦ ♦ ♦

На молоденькій конячці -
Трюх, трюх, трюх!
А на старій та на шкапі -
Бух!

♦ ♦ ♦

Їхав хлопчик маленький
На коні каренькій -
По рівній доріжці,
По рівній доріжці,
По купах, по купах,
По вибоїнах, по вибоїнах,
Прямо в яму – бух!

Пальчикові ігри

Народні пісеньки та потішки

♦ ♦ ♦

- Долоньки, долоньки,
Де були?
- У бабусі.
– Що їли?
- Кашку.
– Що пили?
- Бражку.
Кашка масленька,
Бражка солоденька,
Бабуся добренька.
Пили, поїли -
Шу-у-у! Полетіли!
На голівку сіли!
Долоні заспівали!

♦ ♦ ♦

- Ципа-ципа, гуль, гуль, гуль!
Я насиплю – ти поклюй!
– Клю-клю-клю…

♦ ♦ ♦

Перший пальчик - потримай,
Другий пальчик – покажи,
Третій пальчик - постучи,
Четвертий пальчик – пограй,
П'ятий – теж не позіхай,
Всій четвірці допомагай!

♦ ♦ ♦

Долоні, долоньки!
Ад бабка оладки.
Маслом поливала,
Діточкам давала.
Даші – два, Паші – два,
Вані – два, Тані – два.
Хороші оладки
У нашої бабусі!

♦ ♦ ♦

Сорока-білобока
Кашу варила,
Діток годувала.
Цьому дала,
Цьому дала,
Цьому дала,
Цьому дала,
А цьому не дала:
- Ти води не носив,
Дров не рубав,
Каші не варив -
Тобі нічого немає!

♦ ♦ ♦

Іде коза рогата,
Іде коза бодата:
Ніжками – топ-топ!
Очками – хлоп-хлоп!
Хто кашки не їсть,
Хто молока не п'є,
Того турбує, турбує!

♦ ♦ ♦

Сидить білка на візку,
Продає вона горішки:
Лисичці-сестричці,
Горобцю, синку,
Ведмедику товстоп'ятому,
Зайчику вусатому.
Кому в хустку,
Кому в зобок,
Кому в лапочку.

♦ ♦ ♦

- Пальчик-хлопчик,
Де ти був?
- З цим братиком -
До лісу ходив.
З цим братиком -
Щи варив.
З цим братиком -
Кашу їв.
З цим братиком -
Пісні співав!

♦ ♦ ♦

Цей пальчик – дідусь,
Цей пальчик – бабуся,
Цей пальчик - татко,
Цей пальчик – матуся,
Цей – моя діточка,
Ось і вся моя сім'я!

♦ ♦ ♦

У нашої бабусі
Десять онуків:
Дві Акульки соплять у люльці,
Дві Аринки сплять на перинці,
Дві Оленки дивляться з пелюшки,
Два Івани на лавках сидять,
Два Степани вчитися хочуть.
Десять онуків,
А бабуся одна.

♦ ♦ ♦

Цей пальчик хоче спати,
Цей пальчик ліг у ліжко,
Цей пальчик уже задрімав,
Цей пальчик уже заснув,
Цей міцно спить,
І тобі він спати велить.

♦ ♦ ♦

Ранок настав -
Сонечко встало.
- Гей, братику Федю,
Розбуди сусідів!
- Вставай, Большаку!
- Вставай, Указка!
- Вставай, Середко!
- Вставай, Сиротко!
- І Крихітка-Мітрошка!
- Привіт, Ладошка!
Усі потягнулися
І прокинулися.

♦ ♦ ♦

Раз два три чотири п'ять!
Вийшли пальчики гуляти.
Раз два три чотири п'ять!
Вони сховалися знову.
Раз два три чотири п'ять!
Будемо пальчики рахувати.
Міцні, дружні.
Усі такі потрібні.

♦ ♦ ♦

Пішли пальчики гуляти,
А другі наздоганяти.
Треті пальчики бігом,
А четверті пішки.
П'ятий пальчик поскакав
І наприкінці шляху впав.

♦ ♦ ♦

Мізинець вирішив на прогулянку йти,
Але безіменний не дозволив.
А середній про це почув,
Ледве з терпіння не вийшов,
І сумно сказав вказівний:
«Смучиться великий обов'язково!»

♦ ♦ ♦

Тук-тук, тук-тук-тук,
Що за дивний перестук?
Це пальчики стукають,
Пограти вони хочуть
З (ім'я дитини).

♦ ♦ ♦

Хома-хома-хом'ячок,
Розіжми кулачок,
Ну-но, ну-но, розтисніть,
Що знайдеш, візьми собі!

♦ ♦ ♦

Великий пальчик,
Пальчик здоровий.
Ти рости – виростай,
Силу, розум розвивай.
Ось мізинчик маленький -
Підростай, мій славненький.

Поезія для дітей

♦ ♦ ♦

Кулачок на кулачок,
Кулачок на кулачок,
Кулачок на кулачок -
Бух, упали на бочок!

О. Новіковська

"Геній, дух і характер народу проявляється у його прислів'ях” (Ф. Бекон)

Народні прислів'я та приказки частина духовної спадщини, яка дісталася нам від наших предків.Це воістину золота криниця народної мудростінакопичені на протязі багатьох століть. .

РОСІЙСЬКІ НАРОДНІ НАСЛОВИНИ І ПОГОВОРИ.

Життя прожити не поле перейти.

На кожного Єгорку є приказка.

Приказка-квіточка, прислів'я-ягідка.

Не знаючи броду, не лізь у воду.

Життя дане на добрі справи.

Червона мова приказкою.

На бога сподівайся, а сам не поганяй.

Без кутів будинок не будується, без прислів'я не говориться.

Мокрий дощ не боїться.

Маленький, та далеко.

На чужому боці радий своїй воронушці.

Хто на молоці опік, той і на воду дме.

Боягузливий зайчик і пеньок - вовк.

Був би обід, а ложка знайдеться.

Споконвіку книга вирощує людину.

Своя земля і в жмені мила.

Ахі та охи не дадуть допомоги.

Неправдою нажите на користь не піде.

Раз збрехав, а на вік брехуном став.

Мати високо замахується, та недуже б'є, мачуха низько замахується, та боляче б'є.

На рідному боці і камінчик знайомий.

Краще десяти винних пробачити, ніж одного невинного стратити.

Де сосна доросла, там вона червона.

Худо тому, хто робить добра нікому.

Без кореня та полин не росте.

Жало гостро, а мова гостріша.

Без друга на серці завірюха.

Краще синиця у руках, ніж журавель у небі.

Нема друга, так шукай, а є, так бережи.

Брехень - завжди невірний друг, обдурить тебе навколо.

Родима сторона – мати, чужа – мачуха.

Де жити, там і славитися.

Зустрічають по одязі, а проводять за розумом.

В гостях добре а вдома краще.

Дурний той птах, якому гніздо своє не мило.

У гості ходити – треба й до себе водити.

Біда бідою, а їжа їжею.

На чужому боці і весна не червона.

Кожен чоловік свого щастя коваль.

На чужому боці та сокола звуть вороною.

Бог вимочить, Бог і висушить.

Дітей вчи без людей.

Гроза б'є по високому дереву.

Алтин срібла не ломить ребра.

Обманом не розбагатієш, а збіднієш.

Їдеш на день, бери хліба на тиждень.

Любиш кататися - кохай і саночки возити.

Яка пряха, така на ній і сорочка.

Себе губить, хто інших не любить.

Краще мовчати, аніж брехати.

Не вмієш шити золотом, то бий молотом.

Даючого рука не збідніє.

Якби знав де впав, тут соломки підстелив.

Очі бояться, а руки роблять.

Літо працює на зиму, а зима – на літо.

Хто дітям потурає, той потім сльозу проливає.

За вченого трьох невчених дають, та й то не беруть.

В тісноті та не в образі.

Що посієш те й пожнеш.

Готуй сани влітку, а віз взимку.

Хто багато знає, з того багато й питається.

Встань рано, зрозумій здорово, виконай старанно.

Може, якось до добра не доведуть.

Справа майстра боїться.

Грай, грай, та діло знай.

Закінчив справу – гуляй сміливо.

Без праці не витягнеш і рибку зі ставка.

Заздрісне око бачить далеко.

Здоров'я не купиш – його розум дарує.

Ділу час потісі годину.

Довгий день до вечора, якщо робити нічого.

Хто не працює той не їсть.

Влітку нагуляєшся – узимку наголодуєшся.

Умілі руки не знають нудьги.

Терпіння і труд все перетруть.

Любиш кататися, люби та саночки возити.

Буде день – буде й їжа.

Праця людини годує, а ліньки псує.

Берись дружно, не буде важко.

Бережись від бід, поки їх немає.

Ремесло пити-є не просить, а саме годує.

Біл сніг, та ногами топчуть, чорний мак, та люди їдять.

Дитина хоч і криво, та батьку-матері мило.

Не сокира тішить, а тесля.

Не сиди склавши руки, так і не буде нудьги.

Нудний день до вечора, коли робити нічого.

Під лежачий камінь вода не тече.

Без діла жити тільки небо коптити.

Відкладай неробство, та не відкладай справи.

Не поспішай язиком, поспішай ділом.

За всяку справу берись вміло.

Було б полювання - буде працювати робота.

По сукні зустрічають, за розумом проводжають.

Грамоті вчитися - завжди знадобиться.

І сила розуму поступається.

Розумного пішли - одне слово скажи, дурня пішли три скажи, та й сам за ним іди.

У розумної голови сто рук.

Розум добре, а два краще.

Без сонечка не можна пробути, без милого не можна прожити.

Який розум, такі й мови.

У розумній розмові розуму набиратися, у дурній свій втратити.

Знай більше, а говори менше.

Дурний кисне, а розумний все продумає.

Червоний птах п'ємо, а людина вченням.

Людина невчена – що сокира неточена.

Незнайко лежить, а знайка далеко біжить.

Хочеш їсти калачі, то не сиди на печі.

З вікна всього світу не озирнешся.

Навчання світло а невчення тьма.

Абетка наука, а хлопцям бука.

Старий друг краще нових двох.

Друг сперечається, а ворог підтакує.

Не впізнавай друга у три дні, впізнавай у три роки.

Друг і брат – велика справа: не скоро здобудеш.

Був я в друга, пив воду – солодше меду.

Нема друга, так шукай, а знайдеш, так бережи.

Нових друзів наживай, а старих не втрачай.

Для друга сім верст не околиця.

Без одного сирота, з другом сім'янин.

Семеро одного не чекають.

Кінь пізнається при горі, а друг при біді.

При сонечку тепло, при матері добро.

Немає такого дружка, як рідна матінка.

На що й скарб, коли в сім'ї лад.

Братська любов краща за кам'яні стіни.

Птах рада весні, а немовля матері.

Хата дітьми весела.

Вся сім'я разом, і душа дома.

Материнська ласка кінця не знає.

Матерінський гнів, що весняний сніг: і багато його випадає, та скоро розтане.

У милої дитини багато імен.

Бабусі – тільки дідусь не онук.

Добра дочка Ганнуся, коли хвалить мати та бабуся

З однієї печі, та неоднакові калачі.

І від доброго батька народиться шалена вівця.

Птах у гнізді до осені, а діти у дому до віку.

Від поганого насіння не чекай гарного племені.

Примхливий у дитинстві потворний у літах.

Усі рівні дітки – і хлопці, і дівки.

Хата дітьми весела.